Виступ в Моглянці та решта не без користі....

Виступив разом з Рутенією, Сергієм Василюком, Тарасом Силенком та іншими на презентації філму "Вільне козацтво", що організував письменник- історик Роман Коваль. Тяжко те все сприймати. Українці самі себе здавали протягом своєї історії. І нема чого все списувати на зовнішніх ворогів. Вони були в кожної нації.
Більше тижня був в Києві і відвідав кілька акцій. Провідав Павла Нечитайла на презентації його збірки та Олега Сухарєва на ним же організованій серії "На квартирник до Лесі".  Грали в акустиці метальовці з "Саду" цілий альбом на тексти Шевченка Двіжкують молоді колеги і це тішить. Значить це все було не на марно. Тільки конче треба давати позитиву. Доста плачів і сварок. Після політиків на всіх каналах з їх убогими шоу, що позабирали хліб в артистів, забивши ефіри своїми безпорадними пиками, плачами вже нікого не розчулиш.
Говорили про це з Едіком Драчем і дійшли думки, що нам нав"язали цей стереотип ніби українського світосприйняття. Він розповів про знаменитий набурмосений портрет Тараса в смушковій шапці, затверджений особисто Сталіним. То хіба воно нам треба? Мені особисто -НІ!!!! І накращий тому приклад був і є Тризубий Стас!!!
Є хороша новина - Володя Кучинський з Ворожденя радо погодився подбати про саунд в моєму альбомі, що ми зараз робимо з Грицьком Лук"яненком за участі Олега Баковського. Особливо тішить, що ці молоді хлопці вважають за потрібне підставити плече такому мастадонові як я. Від того ще більше хочеться їх підтримати.
Все ми робимо правильно, але нажаль в межах компетенції,  якої явно бракує.  Значить треба вчитися в тих, хто вже навчився. І найкращий приклад тому - ГАЙДАМАКИ. 
Окремий респект і спеціальна подяка Грицьку та Нелі, що так довго мене терпіли. Я відроблю.

Просте питання - проста відповідь.

Останнім часом більше виступаю. Не завжди про це є згадки. Ось наприклад 25 січня виступав ще й в Рівному на вечері пам"яті Володимира Висоцького. Був єдиним з укр. бардів. На фуршеті представники російського консульства висловили щире здивування з приводу того, що є українська та ще й ГЛИБОКА авторська пісня?!... Дедалі більше переконуююсь, що підтвердження рівня, якості, глибини і т.п. працює куди переконливіше, ніж драстичні і громогласні статті в пресі чи в мережі. Та й результати різні. В одному випадку - ображені чи озлоблені люди. В іншому - ті, хто отримав високе естетичне задоволення. То питається в задачці: що краще?

Втретє їду до Києва, щоб підтримати акцію пам"яті Стаса. В червні 2008 підтримав подібну акцію у Франківську. Скільки спекуляцій навколо української авторської пісні, скільки попутчиків.....  скільки бабла під неї  вже відмито. Так має бути.... поки що! А молодняк вже підростає і він амбітний ( що тішить ).  Гнутися вже не будуть.  Отже: 
          
             Банкова, 2, Будинок письменника, нижня зала. 28.01.09 поч. 17.30

                                    Вечір пам'яті Тризубого Стаса
                                              Склад учсників: 
                                        
                                        Анатолій Сухий та гурт Рутенія
                                        Сергій Шишкін
                                        Ігор Жук
                                        Ігор Якубовський
                                        Сергій Мороз
                                        Олександр Музика
                                        Володимир Самайда
                                        Кирило Булкін  
                                        Олег Сухарєв                  
                                        Едуард Драч